Світле Христове Воскресіння​

Свято Великодня, або Світлого Христового Воскресіння, є найголовнішим і найурочистішим святом у Православній Церкві. Його встановлення пов’язане з подіями, описаними в Євангелії, коли Господь наш Ісус Христос, після Своїх страждань і смерті на хресті, воскрес на третій день, перемігши смерть і дарувавши вірним надію на вічне життя.

У перші століття християнства святкування Великодня було тісно пов’язане з юдейською Пасхою, оскільки саме під час цієї юдейської святині відбулися страсті Христові. Однак, з часом, християнська Пасха набула власного богословського змісту та обрядів, відокремившись від юдейської традиції.

У IV столітті на Першому Вселенському Соборі в Нікеї (325 рік) було визначено порядок обчислення дати святкування Великодня. Згідно з цим рішенням, Пасха святкується в першу неділю після повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Цей порядок обчислення дати Великодня дотримується Православною Церквою і донині.

Святкування Великодня починається з Великої суботи, коли в храмах звершується особливе богослужіння, що переходить у Пасхальну утреню. Під час цієї служби духовенство та віряни з запаленими свічками обходять храм, співаючи: «Христос воскресе із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував».

Особливістю Великоднього богослужіння є читання Пасхального послання Предстоятеля Церкви, в якому він звертається до вірних зі словами радості та надії, закликаючи до духовного оновлення та любові до ближніх.

У дні святкування Великодня віряни вітають одне одного словами: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!», обмінюються пасками та крашанками, що символізують нове життя та воскресіння. Таким чином, Великдень є не лише спогадом про історичну подію Воскресіння Христового, але й свідченням живої віри та надії на спасіння для кожного християнина.