Спортивний розвиток для дітей від 1 року до 16. Вплив спорту на розвиток дітей

Фізична активність має величезний вплив не тільки на здоров’я і фізіологічний розвиток дітей, а й на їхнє психологічне благополуччя. Спорт дає дітям чудову можливість бути активними, розважаючись і набуваючи цінних життєвих навичок.

Фізичне здоров’я

Щоб допомогти росту і розвитку організму, дітям необхідне збалансоване харчування, достатній сон, перебування на свіжому повітрі, одна година фізичних вправ щодня. Переваги занять спортом для дітей:

Психічне здоров’я

Коли людина фізично активна, головний мозок виділяє серотонін, який створює відчуття благополуччя. Доведено, що вправи знімають стрес, депресію, занепокоєння. Заняття спортом – чудовий спосіб впоратися з негативними почуттями, виплеснути енергію, що зашкалює, зняти напругу.

Щоденна фізична активність нагороджує міцним сном, збільшує розумову працездатність, відсуває момент стомлюваності. Дослідження засвідчили, що регулярні спортивні вправи безпосередньо пов’язані з гарною успішністю в школі, особливо в галузі математики, читання, запам’ятовування інформації.

Соціальні навички

Спорт вчить дітей цінних навичок і життєвих уроків, які стануть у пригоді в дорослому житті. Багато підлітків відчувають почуття неповноцінності, але командна та індивідуальна робота допомагає підвищити самооцінку, розвинути впевненість у собі. У спорті набуваються і розвиваються важливі соціальні навички, що дають змогу стати успішними особистостями:

• робота в команді;
• почуття справедливості;
• повноцінна комунікація з оточуючими;
• повага до інших;
• вміння дотримуватися правил;
• незалежність;
• лідерство.

Як спонукати дитину до фізичної активності

Щоб прищепити дитині любов до здорового способу життя, подумайте про спортивні заняття, що відповідають віку. Кожен малюк від природи схильний до певних видів спорту або ігрової діяльності. У міру дорослішання інтереси та вподобання, як і фізіологічні можливості, змінюються. Тому не нав’язуйте дитині власне рішення, дайте їй можливість спробувати різні заняття, дозвольте самій визначитися.

Організму, що розвивається, потрібна помірність і послідовність у навантаженнях, тому не намагайтеся зробити малюка чемпіоном у 3 роки. Пам’ятайте, про професійні заняття спортом, які передбачають надмірно високі навантаження, можна задуматися не раніше 10-річного віку за умови відсутності медичних протипоказань. Завжди враховуйте вік, зрілість, фізичний стан організму дитини.

Який спорт підходить для дітей

Спортивне життя дитини поділяють на чотири послідовні етапи. Кожен період відповідає фізичному і психічному стану, рівню психологічної зрілості, наявній працездатності, набутим навичкам.

Вік від 1 до 2 років

Основне завдання батьків – зацікавити малюків спортом. Пропоновані завдання мають сприяти правильному фізичному та психічному розвитку. Переважаючі вправи – тренування для загального фізичного розвитку, які допоможуть розвинути координаційні здібності.

На цьому етапі необхідно, щоб малюк освоїв якомога більше різних рухових навичок. Вправи виконуються з мінімальною інтенсивністю. Заняття проводяться без примусу. Обсяг рухів і час тренування збільшують поступово. На цьому етапі найефективнішим варіантом навчання є гра.

Вік від 3 до 5 років

Мета дорослих – сформувати в дітей стійке позитивне ставлення до спорту. Фізична активність у цьому віці переслідує кілька завдань: гармонійний розвиток організму, зміцнення здоров’я, підтримка природного фізичного і психічного дорослішання. Видатні спортивні досягнення не є пріоритетом. Акцент робиться на подальше вдосконалення координаційних здібностей, поліпшення швидкості та динаміки рухів.

Малюки дошкільного віку починають освоювати багато основних довільних рухів, можуть пов’язувати їх у “ланцюжки”, запам’ятовувати отриману послідовність. Але вони занадто юні з психологічної точки зору для організованої, чітко структурованої спортивної діяльності. Хлопцям цієї вікової групи краще відповідає неструктурована, вільна, ігрова діяльність.

Відповідні заняття:

• ходьба;
• біг;
• стрибки на місці, зі скакалкою, на батуті;
• перекиди (під наглядом дорослих);
• відкидання і ловля м’яча;
• плавання;
• їзда на триколісному велосипеді, самокаті;
• сходження на спортивне обладнання в залах, на ігрових майданчиках.

Вік від 6 до 9 років

До 6 років функція зору, концентрація уваги, узгодженість рухів, складні моторні навички вдосконалюються. Кісткові структури дитини ще не сформовані. Школярам слід звикати до правильної постави під час сидячої шкільної роботи.

Особистісні якості ще не стабільні. У манері поведінки переважає імпульсивність. Функція довільної уваги не розвинена, на одному завданні дитина може концентруватися максимум 10-15 хвилин. Молодші школярі краще слідують вказівкам, здатні докладати вольових зусиль для розв’язання завдань.

У тренувальному процесі переважає ігровий принцип. Завдання дорослих – поступово переводити дітей від спонтанних рухів до систематичного фізичного навантаження. Ретельно контрольовані силові навантаження допустимі не раніше семирічного віку. При цьому силові тренування проводяться тільки за наявності у дитини мотивації на розвиток м’язової сили. Особлива увага приділяється правильній техніці, послідовності рухів, тривалості вправи.

Відповідні спорт і розваги:

• футбол;
• хореографія
• бадмінтон;
• біг;
• гімнастика;
• плавання;
• настільний і великий теніс;
• деякі бойові мистецтва, що виключають травми голови;
• танці;
• стрибки зі скакалкою, на батуті;
• катання на роликах, ковзанах;
• велотуризм;

Вік від 10 до 16 років

Діти цієї вікової категорії здатні розуміти, засвоювати і згадувати стратегічні основи спорту. Десятирічній дитині можна запропонувати зайнятися складними командними іграми, такими як футбол, баскетбол, хокей, волейбол. Однак слід пам’ятати, що гормональні зміни, пов’язані з пубертатним періодом, можуть погіршувати координацію, швидкість реакцій, утримання рівноваги.

З 10 років допустима участь практично у всіх видах спортивної діяльності. У старшому шкільному віці збільшення статевих гормонів значно збільшує м’язову силу. Однак сухожилля, зв’язки, кісткові структури ще не готові до високих навантажень. Активно розвивається логічне й абстрактне мислення. Формується розуміння вимог дисципліни, особистої відповідальності.

З 16 років можливо підвищувати вимоги до навчання, переходити до більш тривалих і складних тренувань. До 18 років поступово завершується фізичний розвиток більшості органів тіла (серця, легенів, м’язів, зміцнення кісток і сухожиль). Організм здорової людини готовий до вимог великого спорту.

Як не припуститися помилок – поради батьків

Уникайте надмірно раннього рішення про заняття певним видом спорту. Зосередження уваги на одній спортивній дисципліні завадить дитині перевірити природні здібності, розвинути нові навички, зайнятися привабливою діяльністю, що цікавить. Наполегливість батьків на конкретній секції призводить до стресу та емоційного вигорання.

Визначте, чи є програма тренувань:

безпечною для фізичного та психічного здоров’я;

сприяє розвитку навичок;

заохочує чесну гру та повагу серед гравців.

Уважно розгляньте питання:

Чи вимагає тренер від спортсменів суворого дотримання правил?

Чи використовує клуб належне захисне спорядження?

Чи передбачено час, щоб розігрітися і охолонути до і після кожного заняття?

Чи відповідає вимогам вологість і температура в приміщенні?

Чи навчають дітей правильної техніки рухів?

Як тренер спілкується з дітьми?

Як учасники команди підходять до змагань, до перемог і поразок?

Будьте позитивні, підбадьорюйте, хваліть дитину. Підкресліть поліпшення, досягнення, нові навички. Відвідуйте спортивні заходи. Станьте прикладом спортивної майстерності.

Пам’ятайте: для дитини, яка рано починає відвідувати спортивний клуб, тренер – авторитетна фігура. Тому особистість наставника відіграє вирішальну роль, наскільки успішним і гармонійним буде розвиток маленької людини. Враховуйте, що не кожен іменитий спортсмен може бути грамотним дитячим тренером. У загальноприйнятій практиці спортивних клубів молодіжні тренери набираються з числа найкращих атлетів. Такі тренери починають займатися з малюками без практичного досвіду, а часто і без необхідної підготовки для викладання.

Провальна тактика – розглядати дитину як інструмент втілення власних мрій і бажань. У дорослих нерідко виникає відчуття, що діти мають досягти того, чого вони самі не досягли. Наполегливість і завзятість близьких, погрози та покарання за непокору – серйозне випробування для незрілої психіки малюка.

Основне завдання батьків – не заподіяти фізичної або психологічної шкоди дитині. Діти часто страждають від проблем зі здоров’ям, наприклад, сколіозу і переломів, через надмірне і незбалансоване або недостатнє тренувальне навантаження. Депресія і нав’язливі страхи можуть бути результатом стресу, пов’язаного з невдачами у спорті. Мета батьків – створити в дітей позитивне ставлення до спорту. Особистим прикладом дорослі можуть зробити фізичну активність супутником життя всієї родини.