Монолог із життя жіночого шлунка

Понеділок

Ранок 

Ну привіт! І що ж ти? Прокинулася, голову помила, макіяж нанесла, одяглася і на роботу біжиш? А сніданок де? Я хочу кашу! Ну звісно, давай, ще кава на голодний шлунок… До мене жодної поваги!

День

А ну зрозуміло, в суботу тобі привидівся целюліт на твоєму здоровому тілі. З понеділка, бачиш, на дієті зібралася посидіти. А мене напевно запитати про це забула? Воно мені взагалі треба? Це зрада! Ні вже, люба, я тобі не зачіска, зі мною такі експерименти влаштовувати не можна. Вмикаю режим бурління середньої гучності. Та ні, красуне, ось цей просто кефірчик мені не підходить. Я не заспокоюся, поки не побачу щось смачненьке. Посилюю гучність бурління і готуюся до показового виступу.

Вечір

ХОЧУ ЇСТИ! ЇСТИ! Я ВИМАГАЮ ЇЖІ! ДАЙ МЕНІ КОТЛЕТУ! Що там ще заховано в холодильнику? ДАВАЙ УСЕ!!! ЕЕЕ… У сенсі ми спати лягаємо? Голодними? Тоді дзуськи тобі, а не сон! Я не заткнуся! Я хочу їсти, розумієш чи ні? Мені фіолетово, що ти вирішила сісти на дієту. Мені потрібна їжа. Ну ти спробуй звичайно заснути. Ех, борщика б зараз або відбивну…

Вівторок

Ранок 

Ти все-таки вирішила продовжувати мене мучити? Сьогодні знову без каші? Ось цим капустяним листочком ти мене не заспокоїш. З голодухи я навіть не зрозумів, як так швидко мені його вдалося перетравити. Ох і хазяйка мені дісталася! 

День 

У мене вже просто закінчуються сили. Посилав імпульси в мозок, щоб він підказав тобі, що так чинити з нами не можна. Але ти мені знову даєш цей кефір. Я не хочу кефір! Дай мені нормальну їжу!

Вечір

Сили закінчуються, але я ще намагаюся бурлити, а ти на мене навіть уваги не звертаєш. Зате ти теж звернула увагу, що сусіди картопельку смажать, так? Мабуть, вона із золотистою скоринкою, смачна… Може й ти приготуєш? Бурлл.

Середа

Ранок

Листик салату, серйозно? Ну, гаразд, хоч щось. Але ти б знала, як я сумую за цим приємним відчуттям каші в мені, вона так обволікає мене своїм теплом і ніжністю.

День 

Оце так! Ке-фір-чик! О, добре! Ну ти куди? Не забирай! Дай ще!!!

Вечір

Ти б знала, який я зараз маю вигляд… Я не просто стиснувся, я вже починаю тут зсихатися. Наді мною вже інші органи сміються! Сьогодні ледве впорався з двома редисками, якими ти мене вирішила “побалувати”. Я так скоро втрачу свою кваліфікацію!

Ніч

Ти знаєш, я пам’ятаю, як ми жили з батьками. От часи були! Смачна вечеря щодня! Ми зі шлунком твого тата просто мурчали в унісон від задоволення. Що ж тебе так угораздило в цьому твоєму самостійному житті?

Четвер

Ранок 

Та не пий ти кави на порожній шлунок! Що нудить, так? А я попереджав. Може хоч листочок салату даси, а? Просто свавілля якесь…

День

Ммм, кефірчик! Добре, буду його повільно перетравлювати, від тебе іншого ще довго не дочекаєшся.

Вечір

Поговорив із кишечником, вони вже теж усі там у шоці від тебе. Просили передати, що запасів майже не залишилося. З останніх сил тримаються.

Вау! А що це? Сливи? Такі великі й усе для мене? Ну все, я перетравлювати!

Ніч

Слухай, я з такою кількістю слив не зміг нормально впоратися. Втомився їх переробляти з незвички. Відправив далі, нехай там розбираються, у них 8 метрів є, а я тут маленький, стиснутий шлуночок.

П’ятниця

Ранок

Ну так, час на ранкові процедури затягнувся. А як ти думала ми будемо проводжати твої не до кінця переварені сливи?

День

Це ж треба! Сьогодні я отримав йогурт! Видно після слив ти все-таки вирішила поміняти щось у своєму раціоні. Я вдячний звісно, от би ще картопельки з м’яском.

Вечір

Сидимо вдома у твоєї подружки. Щось святкуємо? Буде значить їжа!

Я не зрозумів, подружка що теж на дієті? Чому я бачу тільки шампанське і якісь новомодні закуски? Дай хоч бутерброд із маслом і шпротами чи може тебе подружка голубцями нагодує? Ми ж майже тиждень уже нічого не їмо. Скільки це триватиме?!

О, подружка, сказала, що ти схудла. Напевно, це не комплімент, ти просто маєш нездоровий вигляд. Темні кола під очима вже є, шкіра якого відтінку, нігті не ламаються?

Ніч

Чим ти мене нагодувала? Що це, оливочка? Це що в нас, огірочок, грибочок, яблучко? Що тут за фрукти взагалі? Зрозуміло, нічого вартісного, ще й намішано все. Бурлити все одно буду. Давай завтра до батьків на супчик поїдемо?