18 вересня пам’ять пророка Захарії та праведної Єлисавети

Святі пророк Захарія і праведна Єлисавета були батьками Іоанна Предтечі, який став Пророком і Хрестителем Господнім. Обидва походили зі священного роду Аарона: Захарія, син Варахії, був священиком у Єрусалимському храмі, а Єлисавета була сестрою Анни, матері Пресвятої Богородиці.

Вони жили праведним життям, суворо дотримуючись заповідей Господніх, але тривалий час залишалися бездітними, що в Старозавітні часи вважалося важким покаранням Божим. Одного разу, коли Захарія виконував своє служіння в храмі, перед ним з’явився Ангел, який сповістив, що його дружина, незважаючи на похилий вік, народить йому сина. Ця дитина буде «великою перед Господом» і «прийде в дусі й силі Іллі» (Лк. 1:15-17).

Захарія не повірив почутому і за свій сумнів був покараний німотою. Коли в Єлисавети народився син, вона, за навіюванням Святого Духа, назвала його Іоанном, хоча жоден з їхніх предків не носив такого імені. Захарія підтвердив це, написавши ім’я на дощечці, і тієї самої миті знову здобув дар мови. Сповнений Святого Духа, він почав пророкувати про свого сина, який стане Предтечею Господа.

Коли Ірод дізнався від волхвів про народження Месії, він наказав вбити всіх немовлят у Віфлеємі та околицях віком до двох років, сподіваючись таким чином знищити Спасителя. Ірод також був обізнаний про чудесне народження Іоанна і побоювався, що той може бути майбутнім Царем Юдейським. Щоб врятувати свого сина, Єлисавета втекла з ним у гори. Коли переслідувачі наблизилися, вона в розпачі піднесла молитву Богові, і гора, розступившись, приховала їх. У цей час Захарія продовжував служіння в храмі.

Воїни Ірода прийшли до нього, вимагаючи розкрити місцезнаходження сина, але, не отримавши відповіді, вбили його, заколовши між жертовником і вівтарем (Мф. 23:35). Через 40 днів після смерті чоловіка померла і праведна Єлисавета. А святий Іоанн, перебуваючи під заступництвом Господа, жив у пустелі до дня свого явлення народу Ізраїлю.